Про це свідчать результати моніторингу 30 загальноукраїнських, і, зокрема, кримських газет, який з жовтня проводить інформаційно-дослідницький центр "Інтеграція і розвиток" у партнерстві з кримським відділенням Інституту сходознавства Національної академії наук України, Таврійським національним університетом ім. Вернадського й інформаційним методологічним Центром міжкультурної освіти і толерантності.

Моніторинг найпопулярніших 10 загальноукраїнських, а також 20 кримських газет, триватиме протягом 10 місяців.

Перші результати моніторингу у вівторок на прес-конференції обнародував керівник проекту, керівник кафедри політичних наук Таврійського національного університету і кримського відділення Інституту сходознавства НАН України Олексій Морозлі.

Він відзначив, що вже неодноразово, як українські громадські організації і дослідницькі центри, так і міжнародні організації заявляли, що "в українських ЗМІ часто транслюються негативні стереотипи і прояви мови ворожнечі і нетерпимості".

"У зв'язку з цим було вирішено реалізувати проект, метою якого є сприяння підвищенню рівня соціальної відповідальності журналістів, дотримання ними професійних стандартів толерантності і культурного діалогу, тому що ми упевнені, що ЗМІ - це один з важливих елементів, що впливають на різні сфери соціального життя", - заявив Морозлі.

При цьому дослідник підкреслив, що моніторинг газет був комплексним: кваліфікація проявів "мови ворожнечі" проводилася за ознаками раси, надетнічних і наддержавних спільнот, етнічності і громадянства, віросповідання і переконань, за статтю, а також за категорією "мігранти, репатріанти, біженці, депортовані", категорії "мова спілкування", категорії "фізичні здібності людини", а також за категорією території і регіону проживання в Україні, цивілізації і культури.

Вже перші результати моніторингу за жовтень дали більше 300 інформаційних повідомлень з різними елементами і проявами "мови ворожнечі".

"В ході моніторингу вже були виділені тенденції, характерні для загальноукраїнських і кримських газет. Це наявність мови ворожнечі і прояв її в тих текстах, які пишуть самі журналісти, тобто фактично вони самі виступають його носіями, і друга - це цитування ксенофобських висловів інших персонажів, коли працівник ЗМІ цитує ці вислови... і в результаті виходить, що фактично йде трансляція ксенофобії", - пояснив Морозлі.

"В цілому простежується якийсь етноцентризм видань, коли дуже багато подій, які часто під собою мають соціальний ґрунт, етнізуються і подаються або як міжетнічні суперечки, або як проблеми міжетнічних відносин. Дуже багато речей описуються в етнічних термінах", - констатував він.

Крім того, експерт відзначив некоректну згадку етнічності і громадянства. Здебільшого це стосується повідомлень на кримінальну тему.

Загрузка...

Загрузка...